угинатися

I (вгина́тися), -а́юся, -а́єшся, недок., угну́тися (вгну́тися), -ну́ся, -не́шся, док.

1) Набувати зігнутого положення, хилитися, гнутися донизу, перев. під дією якої-небудь ваги, якогось тягаря. || Схилятись у низькому поклоні. || із сл. ноги. Згинатися, підгинатися (від утоми, нервового напруження тощо).

2) тільки 3 ос., від кого – чого, перен. Бути заповненим ким-, чим-небудь, заставленим чимось у надзвичайно великій кількості.

3) перен. Зазнаючи надмірних труднощів, знегод, втрачати силу, енергію, стійкість. || Виявляти слабість, покірність.

4) тільки недок., перен., розм. Ухилятися від чого-небудь; огинатися, упиратися.

5) розм. Те саме, що вигинатися.

II див. вгинатися I.